Безпека освітнього середовища

Що таке булінг, його види і як з ним боротись

Все частіше доводиться чути про булінг в українських, школах жорстокість дітей часто переходить усі межі. Бійки між школярами і психологічне насилля можуть нанести непоправної шкоди дитині.

Що таке булінг ?

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.

Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

Більшість з них соромляться, що стали жертвою знущань і нікому про це не говорять.

У такому разі батькам та керівникам варто поговорити із дитиною, вислухати та допомогти вирішити проблемну ситуацію.

Види булінгу

Зазвичай терміном “булінг” описують цькування серед учнів, проте трапляються випадки цькування школярів вчителями, а іноді й вчителя учнями.
1. Серед учнів;
2. Цькування учня вчителем;
3. Цькування вчителя учнями;
4. Цькування вчителя у педагогічному колективі (мобінг).

Що таке кібербулінг

Окремою формою цькувань серед підлітків називають “кібербулінг”.
Вона набула поширення з появою мобільних телефонів та інтернету. У цьому випадку “зброєю” булера стають соціальні мережі, форуми, чати чи мобільні телефони тощо.
Булер може вдаватись до анонімних погроз, дзвінків з мовчанням, переслідування, тролінг чи просто знімати на відео знущання інших, щоб потім поширити це в мережі.

Як протистояти булінгу?

Наслідки шкільного насилля

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:
• неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
• негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
• неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
• девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.
Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями.

Психологами було розроблено кілька порад для них.

Як впоратися з ситуацією самостійно

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Що можуть зробити батьки

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.
Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:
• Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
• Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
• Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
• Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
• Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
• Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).
Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.
Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Виховна робота щодо протидії торгівлі людьми здійснюється за програмою «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція».

1. Програма виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми:
2. Методичний посібник для виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми 10 клас:

3. Методичний посібник для виховної роботи з учнями з питань протидії торгівлі людьми 11 клас:

4. Упровадження програми виховної роботи з підлітками щодо питань протидії торгівлі людьми для учнів закладів професійно-технічної освіти:

Примірний перелік

організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства

Організації та установи, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:

• До територіального органу поліції або за телефоном 102;
• До центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді;
• До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;
• До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;
• До адміністрації закладу освіти, практичного психолога, класного керівника, майстра чи іншого педагогічного працівника;
• До близької людини;
• На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

1. Національна дитяча «Гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного).
Дзвінки на лінію безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів. Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

2. Національна «Гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111. За цими телефонами можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

3. 0-800-213-103 (безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів) можна отримати такі послуги:

• інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини та установи, які опікуються відповідними питаннями;
• безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• правові консультації;
• зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.